Поради батькам

ЯК МОЖУТЬ БАТЬКИ ДОПОМОГТИ ДИТИНІ В ПІДГОТОВЦІ ДО ШКОЛИ

v Для дитини Ви - зразок мовлення, адже діти вчаться мови, наслідуючи, слуха­ючи, спостерігаючи. Ваша дитина обов'язково буде говорити так, як Ви.

v  Дитина успішніше засвоює мову в той момент, коли дорослі слухають її, спіл­куються з нею, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене Вами в до­шкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

v Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного мовного спілкування поза сім'єю. Від ступеня раннього мовного розвитку залежатиме подальший процес росту дити­ни в школі.

v Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

v У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність.

v Ставте для себе та для дитини реальні цілі. Ведіть і спрямовуйте її, але не підш­товхуйте.

v Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкати руками, куштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.

v Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки, аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно багато вирізати, малювати, зафарбо­вувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення тощо.

v Забезпечуйте всі можливості та умови для повноцінної гри дитини. Гра - це провідна її діяльність, це її робота. Л. С. Виготський зазначав: «Чим краще ди­тина грається, тим краще вона підготовлена до навчання в школі».

v Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб дитина ме­ханічно могла лічити до 100 і більше. Нехай вона рахує до 10-20, але їй вкрай необхідно розуміти і знати, з яких чисел можна скласти 5, а з яких - 7 тощо. Це є основою понятійного розуміння основ арифметики, а не механічного за­пам'ятовування.

v Працюйте з дитиною над розвитком її пам'яті, уваги, мислення. Для цього сьо­годні пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів то­що в різних періодичних та інших виданнях для дітей.

v Запровадьте для дитини вдома єдиний режим і дотримуйтеся його виконання обов'язково (всі члени родини).

v Дитина повинна мати вдома певне доручення і відповідати за результат його виконання.

v Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку дитини є спільність вимог до неї з боку усіх членів родини,

v Не завищуйте і не занижуйте самооцінку дитини. Оцінюйте її результати адек­ватно і доводьте це до її відома.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ

ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

Завданням батьків у процесі формування готовності дитини до школи є:

1.Вселити у дитину віру у свої сили, не здійснювати вплив, що веде до формування заниженої самооцінки.

2.Не допускати у душу дитини страху до навчання, школи. Тому всі заняття з дитиною необхідно проводити в ігровій формі, не підвищуючи голос до крику у разі неспромо­жності дитиною виконати відразу ж те чи інше завдання у повному обсязі.

3.Потрібно частіше хвалити і підбадьорювати дитину. Пам'ятаймо вислів Гомера «Бо­ги і діти живуть там, де їх хвалять».

4.Батькам і вчителям не потрібно «тренувати» дитину виконувати наведені вище за­вдання та подібні їм. Таке «тренування» дасть лише видимість успіху, а під час зітк­нення із новими завданнями дитина зазнає невдачі, яка може бути розцінена нею як особистісна поразка.

5.З метою підвищення рівня розвитку мислення і мовлення важливо навчити дитину брати участь у колективних рольових іграх. Кожна роль у таких іграх потребує певного розвитку психічних пізнавальних процесів (зокрема: активного мовленнєвого спілку­вання із іншими учасниками гри, різноманітних операцій мовлення (аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення тощо).

6.Дорослим потрібно завжди обговорювати з етикою прочитану книжку або перегля­нутий фільм. Майте також терпіння для того, щоб вислухати схвильовану розповідь вашої дитини про побачене і пережите на вулиці, про сварку з другом тощо. Ставте ди­тині побільше нескладних запитань і прагніть вдержати на них повну, чітку і змістовну відповідь.

7.У дошкільному і молодшому шкільному віці у дитини інтенсивно формується образ­не мислення. Важливе значення для його розвитку мають заняття з малювання, ліплен­ня, аплікації, конструювання. Спробуйте разом із дитиною складати загадки, викорис­товуючи явища і предмети із оточуючої дійсності: («Хто шапочку має, та ніколи її не знімає?» (Цвях, гриб, канцелярська кнопка); «В мене в кімнаті висить маленьке «сон­це», захочу — включу, а захочу — виключу!» (Лампочка); «Мала трудівниця по квітах літала, дітям ласощі збирала» (Бджола і мед)) тощо.

8.Психологами встановлено, що розвиток моторики руки у дитини дошкільного віку має тісний зв'язок із розвитком психічних пізнавальних процесів. Тому, при недостат­ньому рівні розвитку дрібних м'язів та моторики руки дуже корисними є такі вправи: нанизування ґудзиків, роздягання та одягання ляльки, складання «мозаїки», ліплення, малювання тощо.