«Математика є фундаментом, на якому будується
здатність правильно сприймати дійсність…»
І.Г. Песталоцці
Компетентний спеціаліст, компетентна людина — це дуже гідна перспектива для будь-якої молодої людини, в будь-якому куточку світу.
Досить довгий час школу обвинувачували в тому, що вона не готує дитину до життя, а лише передає необхідну систему знань. У сучасному стрімкому світі витрачати час спочатку на навчання (передачу вже відомих науці фактів), а потім на підготовку до життя — то просто гаяти його. Отож, вважаю, що ми, вчителі, повинні по-іншому подивитися на призначення навчання в житті дитини. Адже саме вчителі готують дитину до подальшої діяльності в суспільстві, тобто формують певну систему компетентностей школяра.
Отже, компетентнісний підхід до навчання це вимога сьогодення.
Поняття компетенції та компетентності значно ширші за поняття знання, уміння, навички, бо концентрують у собі спрямованість особистості (мотивацію, ціннісні орієнтири та ін.), її здатність долати стереотипи, передбачати проблеми, гнучкість мислення; характер - самостійність, цілеспрямованість, вольові якості.
Враховуючи те, що проблема формування компетентностей в учнів є досить актуальною на сьогоднішній день, тому мною було обрано наступну тему дослідження: «Впровадження компетентнісно-орієнтованого підходу на уроках математики».
Якщо запитати учнів, який предмет в них найулюбленіший, то навряд чи більшість з них назвуть математику. Одні вважають, що цей предмет їм не під силу, інші – що знання з математики не знадобляться у житті.
Однак без математичної освіти сучасній людині не обійтися з деяких причин:
Математика - спосіб інтелектуального розвитку людини.
Математика застосовується в багатьох сферах нашого життя, починаючи від побутових завдань і закінчуючи всілякими справами.
Математика розвиває творчі здібності, мислення, виховує інтелектуальну чесність, критичність мислення.
Математика дозволяє розвивати гнучкість розуму, що потрібно для прийняття об'єктивного рішення будь-якої задачі.
У своєму дослідженні я хотів би зупинитися на трьох основних компетентностях, формування яких є найбільш пріоритетним на уроках математики:
1) практична математична компетентність;
2) соціально – особистісна компетентність;
3) загальнокультурна компетентність.
Практична математична компетентність передбачає, що учень основної школи:
• має тверді навички виконання усних, письмових, інструментальних (точних і наближених) обчислень;
• володіє символічною мовою алгебри, застосовує отримані навички в ході розв’язування задач;
• володіє прийомами рішення лінійних та квадратних рівнянь, лінійних нерівностей;
• навчаться застосовувати графічне зображення для розв’язання та досліджування рівнянь, систем та нерівностей; впевнено застосовує отримані уміння для розв’язування задач з математики, суміжних предметів, практики;
• володіє геометричною мовою і вміє використовувати її для описання навколишнього світу, має первинні просторові уявлення і зображувальні вміння;
• застосовує систематичні знання про плоскі фігури та їх властивості, а також про прості просторові тіла до розв’язування практичних задач геометричного змісту тощо.
Соціально – особистісна компетентність передбачає, що учень основної школи:
• вміє логічно доводити твердження, висувати гіпотези і розуміти необхідність їх перевірки;
• вміє ясно, точно та грамотно висловлювати свої думки в усному та письмовому мовленні, використовувати різноманітні мови математики (словесний, символічний, графічний);
• вміє використовувати математичні підходи для розв’язування задач, що виникають в навколишньому світі;
• вміє виконувати пошук, відбір, аналіз, систематизацію і класифікацію інформації;
• вміє самостійно використовувати різноманітні інформаційні джерела і самостійно складати бази даних.
Загальнокультурна компетентність передбачає, що учень основної школи:
• розуміє, що математика є невід’ємною частиною загальнолюдської культури, впливає на інші галузі культури;
• розуміє, що математика як наука виникла з потреби людської практики і розвивається, виходячи з цих, а також власних внутрішніх закономірностей;
• розуміє, що формальний математичний апарат створює можливість для розв’язування задач, що виникають у повсякденній практичній діяльності людини;
• розуміє, що математична символіка і формули математики дозволяють описувати загальні властивості об’єктів практики і науки та відношення між ними, що математичний апарат розвивається і удосконалюється з метою створення можливостей для постановки, дослідження і рішення проблем, що виникають у процесі розвитку різних гуманітарних наук, удосконалення техніки та технологій.
Формування компетентностей учнів зумовлене реалізацією не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. Перелік цих методів є досить широким, їх можливості — різноплановими, тому доцільно окреслити провідні стратегічні напрями, визначивши, що єдиного рецепту на всі випадки життя, звісно, не існує.
Проведене дослідження показало, що найрезультативнішими серед відомих технологій є метод проектів, дебати, технологія «Розвитку критичного мислення».
За результатами дослідження метод проектів є основною технологією формування ключових компетентностей учнів, яка дозволяє використовуючи найменші затрати ресурсів, створити в навчальному процесі умови діяльності, максимально наближені до реальних. Метод проектів передбачає поєднання технології створення освітніх ситуацій, у яких учень ставить та розв'язує власні задачі, з технологією супроводу самостійної діяльності учня. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну, групову.
Серед інших технологій доцільно використовувати також технологію «Розвитку критичного мислення», яка представлена як система стратегій, методичних прийомів, призначених для використання на різних рівнях освіти, у різних видах і формах роботи; уміння висловлювати власні думки усно та писемно; чітко та коректно по відношенню до оточуючих; уміння формувати власну точку зору, власну думку на основі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв'язувати проблеми; здатність самостійно займатися власною освітою (академічна мобільність); уміння співробітничати та працювати в групі; здатність будувати конструктивні відносини з іншими людьми.
«Дебати» як освітня технологія спрямовані на досягнення таких результатів:
• уміння використовувати різні способи інтегрування інформації;
• уміння ставити запитання, самостійно формулювати гіпотезу;
• уміння критично осмислювати одержану інформацію;
• уміння аргументувати власну точку зору та презентувати її;
• уміння враховувати точку зору інших людей, толерантно ставитися до їх думок;
• уміння працювати в команді, здатність до участі у спільному прийнятті рішень;
• здатність брати на себе відповідальність та приймати рішення в екстремальних ситуаціях.
Дані технології дають позитивні результати, проте практика показує, що застосуванням окремого методу навчання чи навіть реалізацією певної технології з відомих та наявних нині повною мірою охопити формування всіх груп компетентностей навряд чи можливо. Шляхи формування компетентності як загальної здатності учнів, як інтегрованого результату навчання також мають бути відповідними. Слід зазначити, що названі технології не вичерпують арсеналу можливостей формування компетентності.
Також перспективним шляхом впровадження компетентнісно-орінтованого підходу на уроках математики є впровадження інноваційних, рефлексивно-предметних, ігрових технологій. Найефективнішими технологіями навчання життєвим навичкам є:
• проектні технології, що забезпечують інтеграцію різнопредметних знань і вмінь з різними видами діяльності;
• ігрові технології, що формують уміння розв'язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів;
• тренінгові технології, спрямовані на розвиток творчого мислення, комунікативної, психологічної компетентності учнівської молоді.
Зазначені технології ставлять дитину в позицію творця, а не виконавця чужої волі. Психологія компетентнісно орієнтованого навчання спрямована на те, як допомогти дитині пізнати себе (самопізнання), як оцінювати себе (самооцінка), як навчити самоаналізу (рефлексія), скласти життєву програму, проект (само проектування), і, звичайно, як планувати, організовувати діяльність задля досягнення мети життя, як здійснювати відповідальний життєвий вибір.
Отже, як показує практика формування ключових компетентостей в учнів може забезпечити той вчитель, який переорієнтований на особистість дитини, на задоволення її потреб, на підготовку її до життя і праці в суспільстві, що спонукає його шукати найбільш доцільні методи та технології.
Підводячи підсумок, хочу сказати, що така організація роботи сприяє підвищенню інтересу до математики та якості знань.
Немає коментарів:
Дописати коментар